Паразитарні захворювання шкіри – окрема група патологій, що викликаються членистоногими чи гельмінтами.Паразити чинять на організм негативну дію – провокують подразнення, отруєння продуктами життєдіяльності та сенсибілізацію (підвищення чутливості до алергенів).При розмноженні підшкірних паразитів виникають скарги на свербіж, висипання, інтоксикацію.
Симптоми підшкірних паразитів у людини
Паразити на шкірі людини належать до групи інфекційних захворювань.Але в медичній практиці інфекційні та паразитарні патології поділяють, тому що перші провокуються переважно одноклітинними, а другі – багатоклітинними організмами.Збудників шкірних хвороб поділяють на три категорії:
- Членистоногі – первиннороті тварини, покриті хітиновою кутикулою.У 90% шкіру вражають лише 2 представники цього типу організмів – коростяний кліщ та залізниця (демодекс).
- Гельмінти – черв'яки, які паразитують у шкірі не лише людей, а й багатьох тварин.За даними ВООЗ, щороку глистними інвазіями заражається кожна друга людина Землі.До підшкірних паразитів, що часто виявляються, відносять шистосом, ціп'яків.
- Личинки мух – організми, що паразитують у шкірі людини до перетворення на статевозрілі особини.

Підшкірні паразити спричиняють різні хвороби, тому їх клінічні прояви сильно відрізняються.
Цистицеркоз
Цистицеркоз шкіри – гельмінтоз, який провокується свинячим солітером (цепнем).Зараження відбувається при вживанні води та продуктів з личинками гельмінту.Паразити у шкірі людини формують порожнинні утворення із щільною фіброзною капсулою, усередині яких розвиваються личинки ціп'яка.
Симптоми цистицеркозу:
- пухлиноподібні ущільнення у шкірі;
- кропив'яна лихоманка;
- свербіж шкіри;
- збільшення кількості лейкоцитів у крові.
У 90% випадків паразити вражають шкіру долонь, грудей та верхньої частини плечей.
Шистосомоз
Паразитарну хворобу провокують шистосоми - паразити-сисуни, які можуть жити не тільки в шкірі, але і в органах сечостатевої та харчової системи.Підшкірні черв'яки виділяють токсини, тому шистосомоз супроводжується вираженими алергічними реакціями та інтоксикацією.Паразити поширені у країнах Азії, Латинської Америки та Африці.
Шистосоми проникають у шкіру при купанні в заражених водоймах, пранні білизни забрудненою водою.На ураження організму паразитами вказують:
- локальний набряк шкіри;
- почервоніння;
- точкові висипання.
Паразити виділяють шкідливі речовини, тому хворі скаржаться на лихоманку, надмірну пітливість, біль у суглобах, озноб.

Шистосомоз піддається медикаментозному лікуванню лише з ранніх стадіях.При ураженні паразитами внутрішніх органів спостерігається звуження сечоводів, яке усувається лише хірургічним шляхом.
Міаз
Міази – паразитарні хвороби, що викликаються личинками мух.На шкірі людини найчастіше виявляються личинки мух роду Wohlfahrtia та Chrisomyia.Паразити надають руйнівну дію на:
- епідерміс;
- дерму;
- підшкірну клітковину;
- м'язи.
Як і багато інших паразитарних хвороб шкіри, на початковій стадії міаз проявляється свербінням.При руйнуванні тканин, що підлягають, виникають скарги на:
- нестерпні болі в осередках поразки;
- підвищену температуру;
- нездужання;
- головний біль;
- непритомний стан.
Паразити перебувають у личинковій стадії не більше 6 діб.За цей час вони роблять під шкірою безліч ходів, що підвищує ризик потрапляння інфекції та небезпечного ускладнення – гангрени.
Філяріатоз
Збудниками гельмінтної хвороби виступають філярії – представники нематод (круглих хробаків).Вони паразитують у лімфатичних судинах та під шкірою у жировому прошарку.Хробаки загону Filariata мешкають переважно в:
- Південної Азії;
- Африці;
- Центральна Америка.
Залежно від локалізації вогнищ, збудника та симптоматики виділяють такі види філяріатозних інвазій шкіри:
- онхоцеркоз;
- мансонельоз;
- лоаоз.
Джерелом інвазії є заражена філяріатозом людина.Личинки черв'яків переносяться мошками Simulium, які мешкають поруч із водоймами.Личинки проникають у організм під час оцту.Хробаки під шкірою людини циркулюють по лімфатичних судинах і потрапляють у поверхневі шари дерми.

Паразити отруюють організм хворого, що веде до загострення дерматозів, депігментації та обвисання шкіри.
Симптоми філяріатозу:
- лихоманка;
- свербіж шкіри;
- лущення;
- вузликові висипання;
- виразки на тілі;
- потовщення шкіри;
- атрофія епідермісу.
Дракункулез
Гельмінтна інвазія викликається риштою – нематодою, яка паразитує у жировому прошарку під шкірою та у міжм'язових тканинах.Зараження відбувається при вживанні води з циклопами – мікроскопічними рачками, які є проміжними носіями круглих хробаків.
Паразити під шкірою виділяють секрет, який провокує запалення та псевдофурункули.Дракункулез проявляється такими ознаками:
- одутлість обличчя;
- кропив'яна лихоманка;
- свербіж шкіри;
- нудота;
- блювотні позиви;
- припухлість суглобів;
- запалення лімфовузлів.

У місці виходу самки на поверхню тіла виникає ущільнення, яке трансформується у пухирі.Через кілька діб він розкривається, а рані виявляється паразит.
Демодекоз
Залізниця (демодекс) – мікроскопічний кліщ Demodex folliculorum та Demodex brevis, що викликає захворювання із групи акаріазів.Паразити живуть в організмі понад 90% населення, але лише у деяких людей спричиняють демодекоз.Активне розмноження кліща провокують:
- хронічні стреси;
- гіповітамінози;
- надмірне салоутворення;
- себорейний дерматит;
- імунодефіцитні стани.
Характерні прояви демодекозу:
- почервоніння обличчя;
- рожеві прищі;
- сильний свербіж;
- набряклість;
- надмірне саловиділення;
- вузликові освіти.

Якщо паразит вражає повіки, спостерігається випадання вій, припухлість шкіри та нагноєння у куточках очей.При запізнілому лікуванні демодекоз ускладнюється блефарокон'юнктивітом.
Короста
Захворювання викликається антропофільним коростяним кліщем Sarcoptes scabiei.Джерелом паразитарної інфекції є хвора людина.Зараження відбувається при тактильному контакті з носієм або використання предметів, що обсіменені паразитами.Кліщі, що живуть під шкірою, активно відкладають яйця.Тому пацієнти скаржаться на сильний свербіж, який посилюється у вечірні години.
На наявність в організмі паразитів вказують:
- висипання в навколопупковій зоні;
- сірі лінії завдовжки 5-8 мм на шкірі;
- поодинокі червоні плями на обличчі;
- невеликі ущільнення чи бульбашки;
- розчісування через сильну сверблячку.
Пересування паразитів під шкірою веде до посилення сверблячки.Короста ходи добре видно під лупою.Наприкінці кожного з них є невеликі бульбашки, у яких кліщ відкладає яйця.
Інші небезпечні паразити
Хвороби шкіри, викликані паразитами, небезпечні ускладнення інші органи.Запізнене лікування веде до інтоксикації продуктами життєдіяльності хробаків, кліщів, личинок мух тощо.Токсичне навантаження на організм порушує роботу імунної системи.Тому невчасне усунення паразитарних інфекцій загрожує аутоімунними хворобами – псоріазом, пухирчаткою.
Найпоширеніші хвороби шкіри:
- Дирофіляріоз – патологія, що викликається гельмінтами роду Dirofilaria.У мешканців Європи найчастіше діагностується підшкірна форма, яка проявляється потовщенням дерми, вузликовими висипаннями, облисінням, множинними гнійниками на тілі.
- Анксилостомідоз - геогельмінтоз, збудником якого виступає круглий черв'як анкілостомід.Личинки паразита локалізуються переважно в шкірі стоп і гомілки, викликаючи набряк, почервоніння та сильний свербіж.
- Хвороба Лайма – інфекційна патологія, що передається іксодовим кліщем.Виявляється мігруючою еритемою – шкірним свербінням, кільцеподібними плямами на тілі, лущенням.

Нематоди та інші паразити можуть проживати у тілі людини десятиліттями, викликаючи захворювання серця, легень та інших життєво важливих органів.Тому за перших ознак паразитарної інфекції треба звертатися до лікаря – дерматолога, паразитолога.
Лікування паразитарних захворювань шкіри
Стратегія лікування залежить від типу паразитів, наявності ускладнень.Деякі хвороби піддаються медикаментозної терапії, інші усуваються виключно хірургічним шляхом.
Місцеві засоби
Видалення паразитів препаратами місцевої дії ефективне лише за наявності паразитів у підшкірній клітковині.
| Типи паразитарних хвороб | Принцип впливу зовнішніх антибіотиків |
|---|---|
| демодекоз | пригнічують розмноження залізниці |
| короста | надають токсичну дію на мікроскопічних кліщів, руйнують нервові клітини паразитів. |
| міаз | знищують личинки, попереджають подальше пошкодження шкіри та клітковини |
| дракункульоз | усувають прояви паразитарних дерматозів за рахунок пригнічення життєдіяльності членистоногих, гельмінтів. |
Місцеве лікування цистицерикозу, філяріатозу та шистосомозу малоефективне.Щоб запобігти гнійним ускладненням, призначають місцеві антисептики.Для усунення запалення використовують глюкокортикостероїдні мазі.
Пігулки
При неефективності місцевих засобів та за наявності вогнищ ураження у внутрішніх органах призначаються системні препарати антипаразитарної дії.
| Типи паразитарних хвороб | Принцип дії системних препаратів |
|---|---|
| цистицеркоз | провокують скорочення м'язів паразитів, що веде до стійкого паралічу та загибелі дорослих особин у шкірі. |
| шистосомоз | руйнують зовнішні оболонки та провокують параліч глистів, що веде до їх загибелі |
| міаз | протипаразитарні засоби пригнічують подальший розвиток паразитів |
| філяріатоз | порушують проведення нервових імпульсів у м'язовому шарі, провокують параліч та загибель паразитів |
| дракункульоз | послаблюють гельмінтів, надають токсичну дію на їхню нервову систему |
Лікування демодекозу та корости таблетками малоефективне, що зумовлено особливостями життєвого циклу кліщів.
Хірургічні методи
Вилучення одиничних паразитів з-під шкіри здійснюють хірургічним шляхом.Залежно від показань операції проводять у стаціонарних або амбулаторних умовах під місцевою анестезією.Пацієнтам з міазом промивають рани антисептиками з подальшим видаленням черв'яків спеціальним затискачем або пінцетом.Якщо частина паразита залишається у шкірі, її розсікають видалення черв'яка.Це запобігає гниття тканин.
При запущеній формі філяріатозу виконуються операції з відновлення лімфотоку:
- дерматофасціоліпектомія;
- накладання лімфовенозного анастомозу;
- тунелювання при лімфедемі.

Щоб унеможливити вторинні інфекції, прооперовані ділянки шкіри обробляють протимікробними мазями.
Профілактика зараження
Шкірні паразити людини викликають серйозні ускладнення, частина з яких необоротна.Щоб запобігти зараженню паразитичними хробаками або кліщами, слід:
- дотримуватись особистої гігієни;
- ретельно мити овочі та фрукти перед вживанням;
- забезпечити ветеринарний контроль домашніх кішок та собак;
- проходити планові вакцинації;
- відмовитися від купання у заражених паразитами водоймах;
- проходити обстеження після поїздки до країн Латинської Америки, Азії чи Африки.
На початкових стадіях багато хвороб протікають безсимптомно.Тому мешканці країн із вологим кліматом повинні не рідше 2 разів на рік здавати імуноферментний аналіз на наявність в організмі паразитів.Своєчасна терапія паразитарних інфекцій знижує ризик життєзагрозних ускладнень.














































